"Вересень"

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ ДО НАВЧАННЯ

2026-02-05T17:26:43+00:00

У науково-методичній статті розкрито теоретичні засади та практичні підходи до формувального оцінювання як ефективного інструменту спонукання учнів до навчання. Розглянуто психологічні особливості мотивації учнів, її типи, методи реалізації. Окреслено відмінності між формувальним і підсумковим оцінюванням, акцентовано на його функціях у контексті вимог Нової української школи. Запропоновано критерії відбору інструментів формувального оцінювання, які є найбільш ефективними для мотивування учнів, наведено приклади їх використання в освітньому процесі предметів природничого циклу.

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ АКСІОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ЛІТЕРАТУРИ

2026-01-18T09:15:05+00:00

У науково-методичній статті порушено проблему розвитку аксіологічної компетентності учнів засобами літератури, здійснено спробу окреслити суперечності, що наявні в суспільстві з означеної проблеми. Проаналізовано й конкретизовано сутність поняття «аксіологічна компетентність», запропоновано власний погляд на дефініцію. Висвітлено погляди вчених на поняття «мораль» і «духовність». Визначено підходи, принципи розвитку аксіологічної компетентності учнів. Передбачено й схарактеризовано умови, завдяки яким навчання буде успішним. На основі програми з української літератури (рівень стандарту) для учнів 10–11 класів запропоновано аксіологічні складники до виучуваних тем, орієнтовні завдання для досягнення завчасно спланованого позитивного результату з української літератури. Актуальність дослідження полягає як у площині теоретичного розвитку ідей А. Л. Ситченка, В. І. Шуляра, Т. О. Яценко про компетентнісне навчання, так і їх практичного використання.

ФОРМУВАННЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «ЗДОРОВ’Я, БЕЗПЕКА ТА ДОБРОБУТ»

2026-03-09T08:22:42+00:00

У науково-методичній статті розкрито актуальність формування ментального здоров’я учнів у контексті сучасних викликів, зокрема війни, соціальної нестабільности та зростання психологічних навантажень на дітей. Особливу увагу приділено ролі інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» у забезпеченні психоемоційної підтримки здобувачів освіти. Автори наголошують на важливості застосування інтерактивних, рефлексивних практик та створення безпечного освітнього середовища для зміцнення ментального здоров’я. Репрезентовано вперше авторську розробку О. В. Дрозд – колоду метафоричних карт «Сотня». Описано досвід реалізації формування ментального здоров’я учнів у контексті заходів (організатор – Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти) для вчителів соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ЯК ОСНОВА ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ: ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ДЕРЖАВНИХ ПРІОРИТЕТІВ ЦІННІСНОГО ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

2026-02-14T08:58:05+00:00

У науковій статті здійснено історичний аналіз мети та завдань освітньої політики як концептуальної основи державного впливу на розвиток дитини. Проаналізовано нормативно-правові документи, освітні концепції та наукові праці різних періодів, що відображають еволюцію державних пріоритетів у сфері освіти і виховання. Сформульовано ключові тенденції зміни цілей і завдань освітньої політики залежно від соціально-політичного контексту. Актуалізовано проблему осмислення дитини як ціннісного орієнтира державної освітньої стратегії. Уперше визначено логіку наступності та трансформації освітніх цілей у контексті впливу держави на формування особистості дитини. Особливу увагу приділено виявленню домінантних тенденцій, ціннісних орієнтирів і механізмів реалізації освітньої політики, спрямованих на формування особистості дитини. Використання результатів аналітичного дослідження дає змогу прогнозувати подальші вектори розвитку освітньої політики з урахуванням сучасних викликів і потреб.

ЕКСПРЕС-СТУДІЯ ЯК ПРОДУКТИВНА ФОРМА ІНТЕНСИВНОГО МОВНОГО НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

2026-02-02T08:44:54+00:00

Науково-методичну статтю присвячено висвітленню експрес-студії як ефективної форми розвитку мовно-комунікативної / державомовної компетентності педагогів у системі післядипломної освіти. Охарактеризовано її зміст і структуру за модульним принципом. Розкрито методичні особливості експрес-студії та виразні ознаки мовної зокрема. Визначено продуктивні технології, методи і прийоми моделювання та проведення її в системі післядипломної педагогічної освіти на прикладах організованих заходів у межах курсів підвищення кваліфікації. Запропоновано вперше розробку експрес-студії «Українською про українське», що стане в пригоді всім категоріям керівних і педагогічних працівників, навчально-допоміжного персоналу в галузі освіти з метою вдосконалення їхньої державомовної компетентності.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ «ГАРМОНІЯ» ЯК ПРОСТІР ДЛЯ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ / ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

2026-02-23T03:42:25+00:00

У методичній статті висвітлено діяльність обласної творчої майстерні «Гармонія» як ефективної форми неперервної професійної освіти вчителів технологій / трудового навчання. З’ясовано, що методологічним підґрунтям роботи майстерні є використання теоретичних основ, розроблення й практичне впровадження сучасних освітньо-виховних і розвивальних технологій. Висвітлено результати засідань, проведених протягом двох років, що дало змогу учасникам творчої групи укласти методико-технологічний інструментарій.

ЕТИКА РОБОТИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА З КЛІЄНТОМ НА ЧУТЛИВІ ТЕМИ В УМОВАХ ВІЙНИ

2026-02-27T05:39:50+00:00

У науковій статті здійснено теоретичний аналіз принципів професійної діяльності практичного психолога в умовах повномасштабної війни в Україні з урахуванням етичних викликів. На основі результатів опитування та аналізу кейсів діяльності фахівців мобільних бригад, приватної практики й системи освіти Миколаївщини вперше визначено специфіку чутливих тем у клієнтських запитах, зокрема пов’язаних із травматичним досвідом, втратами, насильством, інтенсивними емоційними станами та екзистенційними кризами. Окреслено основні ризики й професійні дилеми, що постають у роботі з чутливими темами, зокрема в закладах освіти. Запропоновано практичні етичні орієнтири щодо забезпечення безпечної, компетентної та відповідальної психологічної допомоги.

ЗБЕРЕЖЕННЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ВІЙНИ

2026-02-26T18:48:52+00:00

У методичній статті проаналізовано наукові підходи та нормативно-правові основи збереження ментального здоров’я учасників освітнього процесу в умовах повномасштабної війни. Уточнено зміст поняття «ментальне здоров’я» як системного та динамічного явища, що охоплює фізичний, емоційний, когнітивний і поведінковий компоненти. Розкрито особливості роботи психологів із підтримки здобувачів освіти до спілкування в соціумі. Визначено ресурсно-орієнтовані підходи до формування навичок саморегуляції. Представлено роль освітнього середовища як простору соціальної підтримки, стабілізації та відновлення психологічної стійкості дітей, педагогів і батьків. Запропоновано психоосвітні інструменти формування навичок його збереження й відновлення. Проаналізовано процес упровадження та результати моніторингу реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» у закладах освіти Миколаївської області у 2023–2025 роках. У межах дослідження поглиблено наукове розуміння ментального здоров’я в освітньому контексті в умовах війни. На регіональному рівні вперше узагальнено та систематизовано практичний досвід реалізації програми «Ти як?» у закладах освіти Миколаївської області. Подальшого розвитку набули підходи до інтеграції психосоціальної підтримки в освітнє середовище як чинника стабілізації та відновлення психологічної стійкості учасників освітнього процесу.

СОЦІАЛЬНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ТА РЕІНТЕГРАЦІЯ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ: МІЖНАРОДНІ МОДЕЛІ ПІДТРИМКИ ТА ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

2026-02-17T09:00:59+00:00

У науковій статті проаналізовано міжнародний досвід соціальної реабілітації та реінтеграції осіб з бойовим досвідом у контексті переходу від військової служби до цивільного життя. Розглянуто підходи, що застосовувано у Великій Британії, Сполучених Штатах Америки, Данії, Австралії та інших державах, зокрема культурні практики суспільного визнання, механізми психологічної й медичної підтримки, програми зайнятості, перекваліфікації та соціального супроводу. Показано, що ефективні моделі підтримки базуються на комплексному та довготривалому підході, який поєднує діяльність державних інституцій, громадських організацій і приватного сектору, а також передбачає персоналізований супровід ветерана та членів його родини. Наголошено, що символічні практики визнання та поваги до військовослужбовців виконують важливу психосоціальну функцію, сприяючи зниженню рівня соціальної ізоляції та формуванню відчуття належності до спільноти. Обґрунтовано доцільність адаптації міжнародного досвіду для України з урахуванням тривалого воєнного конфлікту, зростання кількості ветеранів та обмежень інституційної спроможності держави. Наукова новизна статті полягає в систематизації міжнародних моделей соціальної реінтеграції крізь призму їх застосування в українських соціальних та освітніх реаліях.