"Вересень"

ГЕРОЇЧНЕ МИНУЛЕ В ПОЕЗІЇ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

2024-03-01T15:00:14+00:00

Статтю присвячено постаті великого сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка – чи не єдиного найпотужнішого поета в історії світової літератури ХІХ століття, що з могутньою силою поетичного слова проголошував ідею визволення народу з-під соціального і національного гніту. Подано приклади високохудожньої громадської лірики поета, у якій він оспівує героїчну минувшину української нації і відкриває Україну з її волелюбним і нездоланним народом для мільйонів людей у всьому світі. Наведено цитати з деяких творів поета про славне історичне минуле нескореного народу, що зазвучало потужним голосом поета на сторінках його безсмертного «Кобзаря». Подано історичні відомості про рисунок Тараса Шевченка «Гайдамака Галайда. За поемою «Гайдамаки» [1840–1841. С.-Петербург]. Стаття призначена вчителям-філологам, керівникам краєзнавчих гуртків і факультативів.

ЛІТЕРАТУРНІ КОМПЕТЕНТНІСНІ ВПРАВИ ЗА ПОЕЗІЄЮ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА «РОЗРИТА МОГИЛА»: ТЕХНОЛОГІЯ КОНСТРУЮВАННЯ

2024-02-27T10:30:32+00:00

У науковій статті здійснено психолого-педагогічний аналіз компетентнісних вправ. Виокремлено досвід науковців-методистів за цим напрямом. Проаналізовано низку понять. Запропоновано авторське розуміння «компетентнісні літературні вправи», «медитативна елегія». Вправи розроблено за віршем Тараса Шевченка «Розрита могила». Зроблено психологічний коментар читацької компетентності за Н. Чепелєвою. Складниками читацької компетентності є: когнітивний, комунікативний, операціональний. Характеристики і складники здійснено на засадах філософії тріадності. Змістове наповнення кожного складника представлено з позиції методики літератури. Набір компетентностей учнів-читачів, запропоновані Т. Яценко, автор наповнив своїм розумінням. Уперше запропоновано класифікацію компетентнісних вправ: літературні запитання, завдання, задачі. До кожного типу подано визначення, виокремлено види, розроблено структуру. Літературні вправи супроводжує методичний коментар. Акцент зроблено на ціннісно-етичний компонент у формуванні інтелігентних учнів-читачів. Для літературного заняття використано твердження І. Дзюби. Ціннісно-етична норма медитативної елегії визначена як «слава козацька, слава України».

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УРОКІВ / ЗАНЯТЬ ЗА ТВОРЧІСТЮ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

2024-02-28T14:51:24+00:00

Методична стаття розкриває основні інформаційні ресурси всемережжя з новітньої шевченкіани, що можуть використовувати вчителі української мови та літератури, інтегрованого курсу літератур та історії для вдосконалення предметно-фахових знань освітян щодо потрактовування постаті Великого Кобзаря та подання його творчості здобувачам освіти Нової української школи. Розглянуто окремі вітчизняні традиційні та електронні інформаційні ресурси, присвячені Тарасові Шевченку, з погляду науково-методичного забезпечення вивчення творчості Великого Кобзаря на уроках української літератури та інтегрованого курсу літератур. Наведено перелік основних ресурсів усемережжя, що стануть у пригоді вчителям для подання образу українського генія, який варто формувати без дотримання радянських канонів і шаблонів, сформованих в уявленні українців у попередні роки. Запропонована авторська типологія інформаційно-методичних ресурсів за темою наукової розвідки: загальні інтернет-ресурси щодо постаті і творчості Тараса Шевченка, ресурси для використання на уроках / заняттях, Шевченко та його творчість у візуальному та пісенному мистецтві.

ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОГО ЧИТАЧА ПІД ЧАС ІНТЕГРОВАНОГО ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

2024-03-11T07:55:35+00:00

У науково-методичній статті уточнено теоретичні підходи до формування читацької компетентності учнів Нової української школи засобами міжпредметної інтеграції в ході вивчення творчості Т. Г. Шевченка та визначено методичні умови цієї роботи. З’ясовано специфіку внутрішньопредметної інтеграції в навчанні української літератури. Проаналізовано дидактичні можливості інтегрованого вивчення поеми «Катерина» за чинними модельними навчальними програмами. Спроєктовано інтегровані освітні ситуації для аналізу образу жінки в поетичній і малярській спадщині поета. Уперше запропоновано інтегрований аналіз літературного й живописного образів Шевченкової Катерини на засадах сучасної інтерпретації творчого доробку митця у проєкції ідей Нової української школи.

МОДЕЛЮВАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИХ ЗАВДАНЬ У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

2024-03-04T13:05:40+00:00

У практико орієнтованій статті актуалізовано значення інтегрованих завдань як дієвого інструменту досягнення освітніх результатів, зокрема за концепцією Нової української школи. Узагальнено різні підходи до визначення інтегрованого завдання, розкрито загальні вимоги до моделювання його на уроці. Наведено класифікацію інтегрованих завдань за типами відповідних занять: внутрішньопредметної, міжпредметної, внутрішньогалузевої, міжгалузевої інтеграції, двокомпонентні й багатокомпонентні. Означено поняття мовно-літературного завдання як навчальної одиниці уроку словесності; розкрито особливості його побудови. Представлено зразки авторських мовно-літературних завдань (за поетичними текстами Тараса Шевченка) для формування і розвитку ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів 5–6 класів. Запропоновано критерії оцінювання інтегрованого завдання згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання учнів у мовно-літературній освітній галузі Нової української школи.

«ШЕВЧЕНКО НЕ ВІДОМИЙ…» (Постать і творчість Тараса Шевченка в «Голосі з хору» Андрія Синявського)

2023-12-15T10:59:46+00:00

У науковій статті розглянуто проблему унікальної, гранично загостреної особливості сприйняття неповторної особистості та творчості великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Унікальність поглядів автора твору «Голос із хору» на Кобзаря зумовлена своєрідністю трагічної долі митця, а саме – відомого науковця, літературного критика та письменника Андрія Синявського, який через свою незгоду з радянською владою опинився в таборі. Аналізуючи поезії Т. Шевченка, науковець дійшов висновку, що вони з погляду естетичної цінності принаймні на пів століття випередили свій час; визначив витоки впливу на долю українського народу Кобзаря як національного генія, що спромігся втілити у творчості споконвічне прагнення українців до свободи. Після з’ясування цих моментів А. Синявський визначає ментальну унікальність українського народу, його перевагу над росіянами у процесі морально-емоційного сприйняття світу.

ТВОРЧІСТЬ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІЙ РЕЦЕПЦІЇ: ВІД КУЛЬТУРНИХ УЯВЛЕНЬ ДО МІФІВ І СТЕРЕОТИПІВ

2024-02-07T16:12:40+00:00

Літературознавча стаття присвячена дослідженню творчості Т. Г. Шевченка. Здійснено спробу визначити домінантні міфи й стереотипи, які супроводжують життєвий і творчий шлях митця. Указано на відмінності й тотожності понять «міф» і «стереотип». Акцентовано на методах аналізу мистецтва слова, зокрема контекстному вивченні. Розглянуто вплив творів А. Міцкевича на набуття творчого досвіду Т. Г. Шевченком, формування його авторського бачення картини світу. Інтерпретовано образ кобзаря в поемі «Перебендя», соціальну й художню реальність Коліївщини, її суспільно-історичне тло. Наголошено на науковому дискурсі щодо зображення образів гайдамак, їхніх дій під час повстання. Аргументовано сприймання віри письменника як вищого вияву любові й справедливості. Уперше подано інтелектуальну рецепцію міфів і стереотипів крізь призму творчості Т. Г. Шевченка.

РОЗВИТОК КРЕАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

2024-03-01T14:47:02+00:00

У методичній статті наголошено на важливості розвитку креативних умінь сучасних здобувачів освіти як компетентних мовців і читачів. Проаналізовано педагогічні та психологічні основи піднесення творчих здібностей учнів. Визначено сучасні методи навчання, що сприяють зростанню креативних умінь учнів на уроках української мови і літератури, зумовлюють здатність виконувати навчальні завдання творчо, здійснювати самостійний вибір, створювати оригінальний та новаторський продукт. Розроблено завдання з української мови та літератури для розвинення нестандартного мислення здобувачів освіти. Запропоновано запитання на основі поеми Т. Г. Шевченка «Сон», змодельовані на різних рівнях засвоєння навчального матеріалу, що сприятимуть ефективному піднесенню креативних умінь сучасних учнів.

УТВЕРДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ

2024-03-07T11:51:47+00:00

Набуття незалежності України та російсько-українська війна суттєво активізували наукові дослідження питань, пов’язаних із українською національною ідентичністю. У науковій статті досліджено ключові поняття проблеми утвердження означеної ідентичності педагогічного працівника, обґрунтовано актуальність і доведено доцільність вивчення питання її утвердження. Проаналізовано види ідентичності. Вивчено поняття «національна ідентичність». Уперше запропоновано визначення поняття «українська національна ідентичність педагогічного працівника».

«КАВКАЗ» ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В МУЗИЧНОМУ ПЕРЕВТІЛЕННІ СТАНІСЛАВА ЛЮДКЕВИЧА

2024-03-11T18:43:32+00:00

У методичній статті висвітлено компаративний музично- літературний аналіз поеми «Кавказ» Тараса Шевченка та однойменної кантати-симфонії Станіслава Людкевича. Наголошено на важливості вкладу обох митців у розвиток української національної культури. Представлено музичну спадщину, сучасну, на слова Кобзаря. Розкрито значення образу народу в поемі «Кавказ» Т. Г. Шевченка та особливості його музичного втілення в І частині кантати-симфонії С. П. Людкевича, зокрема образ Прометея. Представлено музично-літературний аналіз ІІ і ІІІ частин твору «Кавказ». Акцентовано на музичній мові всіх частин твору порівняно з літературною основою.