"Вересень"

ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛІГЕНТНОГО УЧНЯ-ЧИТАЧА ЯК ЛЮДИНИ КУЛЬТУРИ

2025-02-20T11:05:46+00:00

У статті розглянуто проблему формування інтелігентного учня-читача як Людини Культури в сучасному освітньому просторі, визначено особливості названого процесу. Інтелігентний читач / читачка нашої моделі володіють не лише компетентністю в аналізі літературних творів, а демонструють високий рівень моральної відповідальності, критичного мислення та естетичного смаку. Автор проаналізував суперечності між сучасними освітніми тенденціями, що спрямовані на функціональну грамотність, викликані необхідністю формування глибокого культурного світогляду школяра. У розвідці подано основні складники запропонованої моделі інтелігентного читача, вибудувані на засадах філософії тріадності: когнітивний, ціннісно-світоглядний і комунікативний складники. Особливий акцент зроблено на значенні національно-патріотичного компонента в процесі літературної освіти. Окреслено методи і засоби, які сприяють вихованню Людини Культури через художній текст. У подальшому будуть запропоновані критерії та індикатори ефективності моделі формування інтелігентного учня-читача.

ПРАКТИКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ ТА ПРОГРАМУВАННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

2025-02-02T18:04:02+00:00

Стаття присвячена дослідженню перспектив упровадження основ алгоритмізації та програмування в шкільну освіту як інструменту розвитку структурованого мислення, важливого для формування ключових компетентностей ХХІ століття. Особливу увагу приділено актуальності впровадження таких сучасних підходів до викладання програмування, як: гейміфікація, проєктне та персоналізоване навчання і співпраця. Висвітлено переваги кожного з підходів у мотивації учнів і підвищенні їхнього інтересу до вивчення програмування. Визначено критерії обирання мов програмування, що відповідають віковим особливостям учнів. Підкреслено важливість підвищення кваліфікації педагогів у сфері програмування, запропоновано практичний курс «Старт у світ кодування: Python для початківців», спрямований на вдосконалення предметно-методичної та цифрової компетентності вчителів. Останній передбачає, вивчення основ мови програмування Python, алгоритмічних структур та виконання практичних завдань, що сприяють розвиткові логічного мислення та використанню системного підходу до розв’язання проблем.

МІЖГАЛУЗЕВА ІНТЕГРАЦІЯ В КОНСТРУЮВАННІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ТЕХНОЛОГІЙ

2025-02-20T10:30:36+00:00

У статті розкрито можливості здійснення міжгалузевої інтеграції на уроках технологій у 5–6 класах. На основі аналізу наукових досліджень з’ясовано, що особливістю технологічної галузі є інтегративний потенціал, реалізації якого сприяє академічна свобода вчителя як у виборі методів і форм навчання, так і об’єктів проєктування під час розроблення програм. Акцентовано на забезпеченні наступності між початковою та середньою ланками освіти у формуванні цілісного розуміння теоретичних основ та практичних навичок із технологій. Визначено можливості інших освітніх галузей щодо об’єднання з технологіями. Представлено авторський проєкт «Створення екологічних виробів із вторинних матеріалів» для учнів 5–6 класів як приклад міжгалузевої інтеграції під час конструювання освітнього процесу в Новій українській школі.

ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ ЗАСОБАМИ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ФІЗИКИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

2025-02-28T12:46:53+00:00

У статті висвітлено питання використання міжпредметних зв’язків фізики та української літератури для формування компетентностей у галузі природничих наук, техніки і технологій. З’ясовано, що на основі текстів художніх творів доцільно розробляти міжпредметні завдання для організації дослідницької та проєктної діяльності учнів, якісні задачі тощо. На основі аналізу змісту обраної компетентності визначено, що такі завдання будуть ефективними для вдосконалення вміння характеризувати, пояснювати та описувати явища природи й технологічні процеси з використанням мови природничих наук і наукової термінології, а також для формування емоційно-ціннісного сприйняття природи. З урахуванням змісту навчальних програм, очікуваних результатів запропоновано уривки текстів художніх творів, що доречні для використання в освітньому процесі з фізики в 7 класі.

РОЗВИТОК ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ВЧИТЕЛІВ ЗАСОБАМИ ПРОЄКТУ «ГАЛЕРЕЯ МИСТЕЦТВ» (ТЕМАТИЧНІ ВИСТАВКИ)

2025-01-17T07:45:07+00:00

Методична стаття присвячена проблемі збагачення духовного світу людини. Актуалізовано важливість значення предметів мистецького циклу, їхній уплив на розвиток естетичного смаку, культури краян. Проаналізовано й уточнено змістове наповнення поняття «художньо-естетична культура вчителя». Розглянуто дію сприймання творів живопису як чуттєвого тригера на психологічний стан людини. Визначено чинники й складники розвитку художньо-естетичної культури вчителів. Указано на важливість використання творчого, особистісно зорієнтованого й діяльнісного підходів під час формування й розвитку культури, естетичного смаку суб’єктів освіти. З’ясовано вплив педагога на духовне становлення учнів, важливість його самоосвіти. Представлено результати реалізації проєкту «Галерея мистецтв» (тематичні виставки), що започаткував колектив Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

НОВІ ВИКЛИКИ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ВІЙНИ

2025-02-22T17:01:13+00:00

У статті розглянуто злободенні потреби виховання патріотизму в учнівської молоді під час російської гібридної воєнної агресії. Автор аналізує ключові фактори, що впливають на виховання школярів, зокрема інформаційна загроза, емоційна нестабільність, роль сім’ї та освітнього середовища. Досліджено історичні аспекти виховання молоді в Давній Греції, проведено паралель із сучасними принципами та ідеями патріотизму в Україні. Підкреслено важливість громадянської відповідальності, соціальної згуртованості та інформаційної стійкості. Визначено переваги та недоліки означеного виховання в умовах здійснення дистанційного освітнього процесу. Окрема увага приділена розвитку медіаграмотності в умовах інформаційної війни. Запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення виховної роботи в закладах загальної середньої освіти України. Рекомендовано програми виховної роботи з дітьми та співпраці з батьками, що сприятиме систематизації освітнього процесу, урізноманітненню форм і методів партнерської взаємодії, підвищенню ефективності національно-патріотичного виховання в закладах освіти.

ЕКОЛОГІЧНІСТЬ УЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ ОСВІТИ: ПСИХОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ

2025-02-24T09:49:09+00:00

У статті з урахуванням психологічних критеріїв екологічності проаналізовано урівноваженість міжособистісних узаємозв’язків учасників освітнього процесу в діадах, що функціонують у закладі освіти. Уточнено зміст близьких за значенням понять «екологічна» та «етична» взаємодія, зазначено відмінності між екологічною та токсичною співдією. Установлено психологічні критерії розглядуваного феномена в освітньому середовищі закладу між педагогами, здобувачами освіти, їхніми батьками та адміністрацією. Окреслено фактори, які негативно впливають на такі взаємозв’язки, запропоновано кроки для підвищення рівня екологічності співдії між учасниками освітнього процесу.

ПІДТРИМКА ВЧИТЕЛЯ-РЕАБІЛІТОЛОГА ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ ОСІБ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

2025-02-11T14:38:28+00:00

У методичній статті розглянуто питання організації роботи фахівця (консультанта) вчителя-реабілітолога інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ), зокрема: ведення робочої документації, надання рекомендацій щодо роботи з дітьми, які мають психофізичні порушення, проведення корекційних занять із фізичного розвитку. Актуалізовано такі проблеми навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення ІРЦ, як: брак адаптованих навчальних, методичних та діагностичних матеріалів для роботи з дітьми; методичних матеріалів для реабілітологів. Визначено параметри діагностики фізичного розвитку осіб з особливими освітніми потребами (ОПП) молодшого шкільного віку. Складено рекомендації для проведення обстеження фізичної сфери молодших школярів із порушенням психофізичного розвитку. Запропоновано вправи для проведення корекційно-розвивальної роботи. Надано рекомендації фахівцям щодо підтримки осіб з ОПП в інклюзивно-ресурсних центрах.

УТВЕРДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ: КРАЩІ ПРАКТИКИ ЧЕХІЇ ТА УКРАЇНИ

2025-03-03T16:43:15+00:00

У науково-методичній статті обґрунтовано актуальність і доведено доцільність утвердження національної та громадянської ідентичності здобувачів освіти. Автор уперше запропонував розгляд особливостей утвердження національної та громадянської ідентичності в практиці роботи педагогів Чеської Республіки та України. Висвітлено результати організаційного аудиту у сфері утвердження означеної ідентичності від Міністерства молоді та спорту України у співпраці з ПРООН. Узагальнено рекомендації проведеного аудиту в напрямах освітньої, мовної та культурної політики, історичної пам’яті, військово-патріотичного виховання населення. Виокремлено вектори підвищення кваліфікації педагогічних працівників у сфері національно-патріотичного виховання, подальшого розвитку ідеї утвердження української національної та громадянської ідентичності здобувачів освіти.