"Вересень"

МІЖ АРХЕОЛОГІЄЮ І ПОЕЗІЄЮ: ФЕНОМЕН БОРИСА МОЗОЛЕВСЬКОГО В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ (до 90-річчя славетного земляка)

Галина Запорожченко — Mon, 05 Oct 2026 00:00:00 +0000

У статті осмислюється постать Бориса Мозолевського як унікального феномена української культури, в якому органічно поєдналися наукова діяльність археолога та поетична творчість митця. Акцентовано на патріотичних мотивах його лірики, зокрема поезії «Балада про рідну пісню», та обґрунтовано доцільність використання творчої спадщини Б. Мозолевського в інтегрованій краєзнавчо-літературній роботі з учнівською молоддю. Стаття має науково-методичне спрямування і доповнюється практичною розробкою інтегрованого заняття.

ТЕКСТОЦЕНТРИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИВЧЕННЯ ПОЕЗІЇ ЮРІЯ ІЗДРИКА НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Галина Гич — Mon, 05 Oct 2026 00:00:00 +0000

У науково-методичній статті проаналізовано теоретичні і практичні аспекти вивчення творчості лавреата Державної премії імені Тараса Шевченка Юрія Іздрика на уроках української літератури. Установлено, що творчість поета активно досліджують філологи, що дає підстави для залучення цих напрацювань на уроках української літератури. Аналіз теоретико-методологічних напрацювань вітчизняних вчених засвідчив, що поезія Ю. Р. Іздрика є яскравим прикладом сучасної української постмодерної лірики ХХІ століття. Обґрунтовано, що творчість поета співзвучна інтересам сучасної молоді, тому педагог має широку палітру можливостей презентування його поезії. Доведено, що для проведення уроків за творами митця бракує якісних методичних матеріалів та наукових розробок на допомогу вчителям літератури. Водночас особливості поезії Юрія Іздрика, зокрема його текстів є неабияким простором для втілення авторських методик роботи з традиційними та електронними текстами на уроках української літератури. У розвідці вперше подано низку компетентнісних завдань для старшокласників щодо з’ясування особливостей їхнього сприйняття поезії Ю. Р. Іздрика. Окреслено подальші кроки вдосконалення методики викладання поезії сучасного українського поета.

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ КОНСТРУЮВАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ПІДСУМКОВОЇ РОБОТИ З ХІМІЇ

Дар'я Блага-Мініна — Mon, 05 Oct 2026 00:00:00 +0000

У методичній статті розглянуто теоретичні засади та практичні аспекти розроблення підсумкових робіт з хімії для здобувачів освіти 7–9-х класів в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти. Акцентовано на необхідності об’єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів за трьома групами результатів: пізнання світу природи засобами наукового дослідження; опрацювання, систематизація та представлення інформації природничого змісту; усвідомлення розмаїття і закономірностей природи, ролі природничих наук і техніки в житті людини; відповідальна поведінка для сталого розвитку суспільства. Систематизовано алгоритм конструювання завдань та вперше запропоновано підхід до їх оцінювання, оснований на узгодженні галузевих критеріїв із таксономією Б. Блума. Наведено приклад підсумкової роботи з хімії для учнів 7 класу.

КОНСТРУЮВАННЯ КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНИХ ЗАВДАНЬ ЯК ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ НАВИЧОК УЧНІВ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Ольга Литвиненко — Mon, 05 Oct 2026 00:00:00 +0000

У науково-методичній статті досліджено теоретичні та практичні засади реалізації компетентнісного підходу на уроках фізичної культури в 5–6 класах НУШ для профілактики статичної плоскостопості. Висвітлено потенціал компетентнісно орієнтованих здоров’язбережувальних завдань, що поєднують рухову діяльність із засвоєнням знань про функціональне значення стопи, чинники ризику та засоби профілактики. За результатами анкетування вчителів визначено основні методичні труднощі: дефіцит інвентарю й обладнання, брак готових розробок та складність збереження загальної щільності уроку. Обґрунтовано педагогічні умови конструювання таких завдань, запропоновано авторські приклади вправ для очного й дистанційного форматів та розроблено методичні рекомендації щодо їх впровадження на засадах «зворотного дизайну». Доведено ефективність завдань для формування в школярів стійкої здоров’язбережувальної поведінки та самоконтролю.

САМОМЕНЕДЖМЕНТ ЯК СТРАТЕГІЯ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГА

Анна Федосова — Mon, 05 Oct 2026 00:00:00 +0000

У науковій статті висвітлено питання самоменеджменту педагога з огляду на сучасні тенденції розвитку освіти. Проаналізовано сутність означеного поняття крізь призму дослідницьких підходів різних авторів. Простежено еволюцію розуміння персонального педагогічного адміністрування. Визначено поняття й окреслено структуру самоменеджменту сучасного вчителя як складного, інтегративного особистісно-професійного утворення з п’яти компонентів. Проблеми організації праці та професійного розвитку педагогів досліджено в розвідках вітчизняних і зарубіжних учених. Окреслено суперечності втілення самоменеджменту й систематизовано групи викликів педагогічної діяльності працівників освіти в сучасних умовах. Запропоновано та схарактеризовано комплекс стратегічних орієнтирів самоменеджменту педагога. Здійснено порівняння моделей поведінки вчителів за умови браку комплексної стратегії та її застосування. Розвідка містить рекомендації з підвищення рівня самоменеджменту вчителів закладів освіти через удосконалення професійної майстерності, застосування цифрових технологій, цілепокладання та розвиток навичок саморегуляції.

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ, КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ТА ПРОБЛЕМИ ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

Ірина Романюк — Mon, 05 Oct 2026 00:00:00 +0000

У статті представлено аналіз концептуальних засад Державного стандарту дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2025 року № 1557. Документ проходить процес валідації з метою внесення фінальних коригувань після зауважень та пропозицій за змістом від практиків, керівників, вихователів-методистів закладів дошкільної освіти та батьків вихованців, щоб він був практичним і зрозумілим перед його офіційним запровадженням 1 вересня 2027 року. Окреслено проблеми реалізації компетентнісного підходу, що пов’язано з неоднозначністю окремих термінів, недостатньою конкретизацією змісту ціннісних орієнтирів, невизначеністю поняття «особистісні якості як складник компетентності». Обґрунтовано потребу в посиленні методичного супроводу впровадження стандарту й уточненні окремих його положень для забезпечення єдиного професійного розуміння змісту дошкільної освіти та його ефективної реалізації на практиці.

РОЗВИТОК ГОТОВНОСТІ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ДІТЕЙ

Олена Маланчук — Mon, 05 Oct 2026 00:00:00 +0000

У науково-методичній статті обґрунтовано актуальність модернізації системи професійного розвитку педагогів закладів дошкільної освіти (далі – ЗДО) в умовах сучасного соціокультурного простору та реалізації оновлених державних освітніх стандартів. Узагальнено сутність та структуру поняття «професійна готовність вихователя ЗДО». Окреслено методичні умови успішної взаємодії з початковою ланкою, а також вектори залучення батьківської спільноти до виховного процесу на засадах педагогіки партнерства. Обґрунтовано змістові механізми наскрізного виховання ідентичності дитини в контексті наступності ланок освіти, що забезпечують перехід від емоційно-образного сприйняття рідної культури в дошкільному віці до свідомого громадянського позиціонування першокласника через систему трьох інтегрованих векторів, спрямованих на подолання репродуктивного академізму в післядипломній освіті. Представлено практико орієнтовані форми методичного супроводу вихователів (хакатони, воркшопи, кейс-моделювання) для підвищення їхньої професійної майстерності.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ: РЕЗУЛЬТАТИ РЕГІОНАЛЬНОГО ОПИТУВАННЯ ОСВІТЯН МИКОЛАЇВЩИНИ

Максим Запорожченко — Mon, 05 Oct 2026 00:00:00 +0000

Аналітичну статтю присвячено дослідженню стану використання інструментів штучного інтелекту в педагогічній практиці освітян Миколаївської області. В умовах прискореної цифровізації освіти та збройного конфлікту регіональний вимір цього процесу залишається малодослідженим, що й зумовлює актуальність роботи. Емпіричну основу розвідки становлять результати масового онлайн-опитування, що провели фахівці Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти у березні–квітні 2026 року (n=1 496). Дослідження охоплює коло питань, повʼязаних із поширенням ШІ-інструментів серед педагогічних працівників, характером їх практичного застосування, самооцінкою рівня відповідних компетентностей, ставленням до питань академічної доброчесності, а також із викликами та барʼєрами, що супроводжують інтеграцію штучного інтелекту в освітній процес. Окремо проаналізовано відкриті відповіді педагогів, що дають змогу реконструювати педагогічний дискурс навколо ШІ в регіоні.

ДНІПРОВА ЧАЙКА – ЖИТТЯ, ПРИСВЯЧЕНЕ ДІТЯМ

Ольга Волос — Mon, 05 Oct 2026 00:00:00 +0000

У науковій публікації, спираючись на наявну джерельну базу, дослідниця висвітлює значення педагогічної та культурно-освітньої діяльності видатної української постаті, письменниці Людмили Олексіївни Василевської (Дніпрової Чайки) (1861–1927), чиє життя та професійна траєкторія були нерозривно пов’язані з освітнім і культурним відродженням степового краю на зламі ХІХ–ХХ століть. Уперше акцентовано на значущості науково-педагогічної діяльності знаної діячки освітньої сфери, основною ціллю якої було поширення інноваційних, емпірично обґрунтованих дидактичних стратегій. Начасно проаналізовано її творчий доробок, зокрема як дитячої письменниці, а також її вагому просвітницьку роботу, спрямовану на утвердження української національної ідентичності. Ця діяльність відбувалася в тісній співпраці з провідними вітчизняними культурними та громадськими діячами. Така інтеграція зумовила суттєвий прогрес у розвитку суспільно-культурних процесів у регіоні Степової України.