РОЛЬ ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКОГО СЕРЕДОВИЩА УЖГОРОДА КІНЦЯ 60-Х ПОЧАТКУ 70-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ У ФОРМУВАННІ СВІТОГЛЯДУ ДМИТРА КРЕМЕНЯ
DOI:
https://doi.org/10.54662/veresen.2023.02Ключові слова:
андеграунд, Дмитро Кремінь, літературно-мистецьке середовище, літературний прообраз, освіта, поезія, Ужгород, рефлексіїАнотація
У статті досліджені різноманітні аспекти формування світогляду поета Дмитра Кременя (1953–2019) під упливом літературно-мистецького середовища Ужгорода 1960–1970 рр. У цьому місті дитина з села, майбутній лавреат Шевченківської премії провів роки юності, навчаючись у школі-інтернаті, згодом в УжДУ. Проаналізовано характер набуття творчого та життєвого досвіду поета в образотворчій студії З. С. Баконія, у спілкуванні з визначними літераторами І. М. Чендеєм, П. М. Скунцем, художником Ф. Ф. Манайлом, представниками андеграунду Ф. І. Семаном (Ічі), П. М. Бедзіром та ін. Уперше автор досліджує філософські та літературні рефлексії щодо усвідомлення набутого в роки юності досвіду буття, мислення і культури загалом через призму поезій поета.
Посилання
Aristotel' (1983). Sochinenija v chetyreh tomah [Works in four volumes]. Tom 4, 296. M.: Mysl', 1983 (rus).
Balega, Ju. I. (1996). Stupki, mjalki i duhovnyj mir Prigar [Mortars, grinders and the spiritual world of Prigar]. Zakarpatskaja pravda, 20 marta (rus).
Bukanova, O. V. (2009). Faktory formuvannia svitohliadnykh oriientatsii liudyny: ukrainskyi kontekst [Factors of formation of worldview orientations of a person: the Ukrainian context]. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii. Vyp. 37, 123–128. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpgvzdia_2009_37_14 (ukr).
Dmytruk, A. V. (2020). Svoboda tvorchosti: poniattia, oznaky, sutnisni vymiry [Freedom of creativity: concepts, signs, essential dimensions]. Aktualni problemy derzhavy i prava. Vyp. 88 (Ed. H. I. Chanysheva). Odesa: Helvetyka, 30–37. Retrieved from: https://hdl.handle.net/11300/14258 (ukr).
Huzhva, V. (1998). Neznyshchennist poezii [Indestructibility of poetry]. Ukrainska kultura, 11–12, 12–13 (ukr).
Kachan, A. L. (1999). Poetychna iskra Dmytra Kremenia [Poetic spark of Dmytro Kremen]. Literaturna Ukraina, 13 travnia, 1 (ukr).
Khodanych, P. M. (2006). Pysmennyky Sribnoi zemli [Writers of the Silver Land]. Uzhhorod: KP Uzhhorodska miska drukarnia (ukr).
Khodanych, P. M. (2006). U poshukakh krasnoho slova [In search of a beautiful word]. In Pysmennyky Sribnoi zemli. Uzhhorod: KP Uzhhorodska miska drukarnia, 11–32 (ukr).
Khudozhnyky Zakarpattia: albom-kataloh (2011). [Artists of Transcarpathia: catalog album]. Uzhhorod: Vyd. O. Harkushi (ukr).
Kremin, D. D. (2021). Z dniv shalenykh: Knyha rannoi liryky ta virshiv «Zakarpatskoho tsyklu» [From the Days of the Crazy: Book of Early Lyrics and Poems of the «Transcarpathian Cycle»]. Mykolaiv: Ilion (ukr).
Lohvynenko, O. (1999). Na vahu dukhu vymiriuietsia nova knyzhka poeta D. Kremenia «Pektoral» [The new book of the poet D. Kremen «Pectoral» is measured by the weight of the spirit]. Uriadovyi kurier. 15 chervnia, 8 (ukr).
Maliarov, A. (2001). Elehiia troianskoho vyna Dmytra Kremenia [Elegy of Trojan wine by Dmytro Kremen]. Vitchyzna, 9–10, 146–147 (ukr).
Manailo-Prykhodko, V. I. (2010). Fedir Manailo. Zhyttia i tvorchist [Fedir Manaylo. Life and creativity]. Uzhhorod: Patent, 45 (ukr).
Nebesnyk, I. I. (2000). Khudozhnia osvita na Zakarpatti u XX stolitti: istoryko-pedahohichnyi aspekt [Art education in Transcarpathia in the 20th century: historical and pedagogical aspect]. Uzhhorod: Zakarpattia (ukr).
Polishchuk, V. P. & Roshko, M. (1969). Chomu oburylysia dubivchany? [Why were the people of Dubiv outraged?]. Zakarpatskaia Pravda, 9 bereznia (ukr).
Shuliar, V. I. (2000). Poetychne svitovidchuttia Dmytra Kremenia [Dmytro Kremen's poetic worldview]. Dyvoslovo, 1, 47–50 (ukr).
Visnyk Zakarpatskoi akademii mystetstv. Zbirnyk naukovykh prats (2019) [Bulletin of the Transcarpathian Academy of Arts. Collection of scientific papers], 19. Uzhhorod: ZAM (ukr).
Vysheslavskyi, H. & Sydor-Hibelynda, O. (2010). Terminolohiia suchasnoho mystetstva [Terminology of modern art]. Paryzh-Kyiv (ukr).
