УДК 37.017.924 ORCID iD 0000-000 ГУМАНІСТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ЕТИКО-ЕСТЕТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Анотація

Життя і творчість В. О. Сухомлинського є класикою світової педагогічної думки, яка не втрачає своєї актуальності в процесі новаційних трансформацій освіти. Основу класичного характеру творчого спадку В. О. Сухомлинського складає його загальнолюдський гуманістичний потенціал. Етико-естетичні погляди Василя Олександровича постають суттєвою складовою його розуміння гуманізму в житті й освіті. У статті проаналізовано загальнолюдський характер гуманізму педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського крізь призму його етико-естетичних поглядів. Головним предметом у школі, на думку Василя Олександровича, має бути людинознавство, яке спирається на певну ієрархію загальнолюдських цінностей. Моральність він розглядав як системоутворювальний фактор виховання, наголошуючи в тезі не лише на безсмерті життя, а й безсмерті людської душі. Думка про безсмертя людського духу постає однією з найважливіших у системі морального виховання В. О. Сухомлинського. Він вважав, що в системі шкільної освіти не вистачає знань про людину як найскладнішу істоту з її психологією, поведінковими факторами, взаємовідносинами і комунікацією. Одним із ключових моментів людинознавства Сухомлинський вважав поняття «смисл життя». Недостатня підготовка з людинознавства багато в чому визначає низьку культуру поведінки. Величезне значення для виховання й утримання тонкості душі Сухомлинський надавав духовному спілкуванню через неформальну бесіду, яка торкається самої суттєвої моральної якості людини – її совісті, найважливішої якості в людинознавстві Сухомлинського. Василь Олександрович також розробив комплексну естетичну програму виховання красою, яка спирається головним чином на дві класичні естетичні категорії: прекрасне і піднесене. Виховання прекрасного, за Сухомлинським, – невідʼємне від процесу постійної натхненної праці. Описані погляди педагога сильно резонують із теоріями сучасних американських позитивних психологів (Martin Seligman, Christopher Peterson, Mihaly Csikszentmihalyi), які описують «потоковий» стан існування, тобто стан глибокої залученості людини до процесу улюбленої діяльності. Також гуманізм В. О. Сухомлинського має багато спільного з ідеями Концепції «Нова українська школа» щодо гармонійного розвитку особистості, зокрема в таких її тезах, як: педагогіка добротворення, педагогіка сердечності, педагогіка гармонії, педагогіка природодоцільності (В. Шуляр). Отже, гуманістичні погляди В. О. Сухомлинського багато в чому перегукуються з поглядами сучасних світових мислителів, на праці яких спираються реформатори української освіти.