ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ ЗАСОБАМИ STEAM-ОСВІТИ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ ГЕОМЕТРІЇ
DOI:
https://doi.org/10.54662/veresen.3.2024.05Ключові слова:
геометрія, епістемологія, інтеграція, критичне мислення, компетентнісні завдання, наскрізні вміння, синергія, STEАMАнотація
У науково-методичній статті досліджено роль епістемологічних переконань учнів у контексті сучасної STEАM-освіти та зазначено їхню важливість для ефективного навчання. Метою дослідження є аналіз значення STEAM-навчання в сучасній підготовці учнів, а також виявлення зв’язку між епістемологічними переконаннями та мотивацією до навчання під час упровадження STEAM. У роботі підкреслено важливість розвитку в здобувачів освіти емпатії та здатності співпрацювати, а також значущість формування компетенцій для розв’язання реальних проблем, що досягається засобами STEAM-освіти. У розвідці запропоновано приклад здійснення STEAM-підходу під час вивчення геометрії в 10 класі на тему «Координати та вектори. Рівняння кола». Визначено, що ефективності формування епістемологічних переконань здобувачів освіти сприяє упровадження STEАM-підходу в навчальний процес, оскільки він задіює мотивацію і продукує ціннісне ставлення до навчання.
Посилання
Andriievska, V. M, & Bilousova, L. I. Kontseptsiia BYOD yak instrument realizatsii STEAM-osvity [BYOD Concept As A Tool Of STEAM Education Implementation]. Fizyko-matematychna osvita, 4 (14), 13–17 (ukr).
Bibi, A., Saira Akhtar, & Sadaf Zamir Ahmed. (2024). Problem-Solving Based Learning in STEM Education: Role of Epistemological and Motivational Beliefs Along with Self-Regulated Learning Strategies. International. Journal of Academic Research for Humanities, 4 (2), 106–115 (eng).
Canney, N., & Bielefeldt, A. (2015). A framework for the development of social responsibility in engineers. International Journal of Engineering Education, 31(1), 414–424 (eng).
Сreativepark. Сanon. Retrieved from: creativepark.canon/ (eng).
CST-100 Starliner. Vikipediia/ Retrieved from:https://uk.wikipedia.org/wiki/CST-100_Starliner (ukr).
Dost, G. Students’ perspectives on the ‘STEM belonging’ concept at A-level, undergraduate, and postgraduate levels: an examination of gender and ethnicity in student descriptions. International Journal of STEM Education 11:12 (2024). DOI: https://doi.org/10.1186/s40594-024-00472-9 (eng).
Gunckel, K. L., & Tolbert, S. (2018). The imperative to move toward a dimension of care in engineering education. Journal of Research in Science Teaching, 55(7), 938–961. DOI: https://doi.org/10.1002/tea.21458 (eng).
Hess, J. L., Sprowl, J. E., Pan, R., Dyehouse, M., Wachter Morris, C. A., & Strobel, J. (2012). Empathy and caring as conceptualized inside and outside of engineering: Extensive literature review and faculty focus group analyses. American Society for Engineering Education (ASEE) Annual Conference (eng).
Huang, B., Jong, M.S.-Y., King, R. B., Chai, C.-S., & Jiang, M.Y.-C. (2022). Promoting secondary students’ twenty-first century skills and STEM career interests through a crossover program of STEM and community service education. Frontiers in Psychology. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.903252 (eng).
Kerbal Space Program. URL: https://www.kerbalspaceprogram.com/ (eng).
Klymenko, L. O. (2016). Udoskonalennia navychok uchytelia-pryrodnychnyka z uprovadzhennia v navchalnyi protses metodiv piznannia pryrody (u mezhakh STEM-osvity) [Improving the skills of a naturalist teacher in the introduction of methods of learning about nature into the educational process (within STEM education)]. Molodyi vchenyi, 10(37), 44–248 (ukr).
Kriachko, I. (2013). Korotkyi putivnyk zorianym nebom. Astroosvita. Retrieved from: https://astroosvita.kiev.ua/infoteka/articles/Korotkii-putivnyk-zorianym-nebom-4.php (ukr).
Liskovych, O. (2023). Vykorystannia Mozhlyvostei STEM-osvity u protsesi pidvyshchennia kvalifikatsii vchyteliv fizyky ta astronomii [Using the opportunities of STEM education in the process of improving the qualifications of physics and astronomy teachers]. Veresen, 2(97), 40–49. DOI: https://doi.org/10.54662/veresen.2.2023.04 (ukr).
Makhrovska, N. A., Pohromska, H. S. & Kolesnyk, S. V. (2023). Tekhnolohichna karta yak instrument planuvannia diialnisnoho uroku [Technological map as a tool for planning an activity lesson]. Veresen, 3 (98), 22–32. DOI: https://doi.org/10.54662/veresen.3.2023.02 (ukr).
Metodychni rekomendatsii shchodo rozvytku STEM-osvity v zakladakh zahalnoi serednoi ta pozashkilnoi osvity u 2023/2024 navchalnomu rotsi. Retrieved from: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/89820/ (ukr)
Palii, A. A. (2010). Dyferentsialna psykholohiia [Differential psychology: Study guide]. Kyiv. Retrieved from: https://symboldrama.if.ua/wp-content/uploads/2020/03/a.a.-palij-dyfyrencziana-psyhologiya.pdf (ukr).
Planets / Terytoriia 12 [Planets / Territory 12]. Retrieved from: https://www.territory12.in.ua/schoolhtml/web/1/index.html (ukr).
Pohromska, H. S., Makhrovska, N. A., & Rohozhynska, E. K. (2022). Relevantnist matematychnoi osvity u synerhii skladovykh STEM [The relevance of mathematics education in the synergy of STEM components]. Veresen, 3(94), 17–28. DOI: https://doi.org/10.54662/veresen.3.2022.03 (ukr).
Roberts, T., Maiorca, C., Jackson, C., & Mohr-Schroeder, M. (2022). Integrated STEM as Problem-Solving Practices. Investigations in Mathematics Learning, 14(1), 1–13. DOI: https://doi.org/10.1080/19477503.2021.2024721 (eng).
