ПРАКТИКО-ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ ТА ПРОГРАМУВАННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС
DOI:
https://doi.org/10.54662/veresen.1.2025.02Ключові слова:
алгоритмізація, алгоритмічне мислення, інформатика, мови програмування, освітні технології, PythonАнотація
Стаття присвячена дослідженню перспектив упровадження основ алгоритмізації та програмування в шкільну освіту як інструменту розвитку структурованого мислення, важливого для формування ключових компетентностей ХХІ століття. Особливу увагу приділено актуальності впровадження таких сучасних підходів до викладання програмування, як: гейміфікація, проєктне та персоналізоване навчання і співпраця. Висвітлено переваги кожного з підходів у мотивації учнів і підвищенні їхнього інтересу до вивчення програмування. Визначено критерії обирання мов програмування, що відповідають віковим особливостям учнів. Підкреслено важливість підвищення кваліфікації педагогів у сфері програмування, запропоновано практичний курс «Старт у світ кодування: Python для початківців», спрямований на вдосконалення предметно-методичної та цифрової компетентності вчителів. Останній передбачає, вивчення основ мови програмування Python, алгоритмічних структур та виконання практичних завдань, що сприяють розвиткові логічного мислення та використанню системного підходу до розв’язання проблем.
Посилання
Базурін В. М. Середовища програмування як засіб навчання учнів основ програмування / В. М. Базурін // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2017. – Т. 59. – Вип. 3. – С. 13–27.
Власій О. Проблема послідовності вивчення програмування / О. Власій, І. Яремій, М. Винничук // Молодь і ринок. – 2021. – №10 (196). – C. 52–57.
Добровольська А. М. Метод проектів: формування ІТ-компетентності майбутніх фахівців /А. М. Добровольська // Фізико-математична освіта. – 2018. – №1(15). – С. 35–47.
Кобильник Т. Деякі проблемні аспекти навчання основ алгоритмізації та програмування у школі / T. Кобильник, У. Когут, О. Сікора, В. Жидик // Молодь і ринок. – 2022. – №3–4 (201–202). – С. 97–101. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mir.dspu.e le/view/259956/256328
Махровська Н. А., Погромська Г. С. Застосування онлайн-змагань з програмування в системі практичної підготовки студентів спеціальності «Комп’ютерні науки» / Н. А. Махровська, Г. С. Погромська // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2020. – Том 79, № 5. – С. 260–275. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v79i5.3084.
Семеніхіна О. В. Проблеми навчання програмувати учнів старших класів та шляхи їх подолання / О. В. Семеніхіна, Ю. О. Руденко // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2018. – Том 66. – № 4. – С. 54–64.
Тадеуш О. М. Метод проектів як форма продуктивного навчання студентів / О. М. Тадеуш // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія16 : Творча особистість учителя : проблеми теорії і практики. – 2017. – Вип. 29. – С.142–146. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_016_2017_29_33
Шевченко Г. Переваги використання онлайн-середовища розробки «Replit» для вивчення мови програмування «Python» у закладах освіти під час дистанційного навчання / Г. Шевченко // Вересень. –2023. – № 96 (1). – С. 139–151.
Юрченко А. О. Навчання програмувати в старшій школі крізь призму чинних навчальних програм / А. О. Юрченко, О. В. Семеніхіна, Ю. В. Хворостіна, О. М. Удовиченко, С. І. Петренко // Фізико-математична освіта. – 2019. – Випуск 2(20). – Ч. 2. – С. 48–55.
Belmar H. Review on the teaching of programming and computational thinking in the world // Frontiers in Computer Science. – 2022. – Volume 4. – Р. 1–19.| DOI: https://doi.org/10.3389/fcomp.2022.997222
Bocconi S., Chioccariello A., Dettori G., Ferrari A., Engelhardt K., 2016. Developing Computational Thinking in Compulsory Education – Implications for policy and practice // JRC Research Reports, Joint Research Centre. 2016. Retrieved from: https://ideas.repec.org/p/ipt/iptwpa/jrc104188.html.
Brown N., Wilson G. Ten quick tips for teaching programming // PLoS Comput Biol. – 2018. – 14(4). Retrieved from: https://journals.plos.org/ploscompbiol/article?id=10.1371/journal.pcbi.1006023#pcbi.1006023.ref002. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pcbi.1006023.
Coppelli Ortiz G. The economic globalization of the 21st Century. Between globalization and deglobalization // Instituto de Estudios Internacionales – Universidad de Chile. 2018. – № 191. – Р. 57–80. DOI: https://doi.org/10.5354/0719-3769.2019.52048
Jumanqo‘ziyev O. O., Fayziyeva M. R. Development tendencies and classification of programming languages teached in high schools // Galaxy International Interdisciplinary Research Journal. – 2022. – 10(12). – 185–189. Retrieved from https://www.giirj.com/index.php/giirj/article/view/4618
Paucar-Curasma R., Villalba-Condori K., Arias-Chavez D., Le N. T., Garcia-Tejada G., Frango-Silveira I. Evaluation of computational thinking using four educational robots with primary school students in Peru // Education in the Knowledge Society. – 2022. – № 23. DOI: https://doi.org/10.14201/eks.26161
Rojas-López, A., García-Peñalvo, F. J. Evaluación del pensamiento computacional para el aprendizaje de programación de computadoras en educación superior // Revista de Educación a Distancia (RED). – 2020. – Núm. 63, Vol. 20. Artíc. 4. DOI: https://doi.org/10.6018/red.409991.
Sharma K., Papavlasopoulou S., Giannakos M. Coding games and robots to enhance computational thinking: How collaboration and engagement moderate children’s attitudes? // International Journal of Child-Computer Interaction. – 2019. – Volume 21. – September, 65–76. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijcci.2019.04.004.
Souza I., Andrade W., Sampaio M. Analyzing the effect of computational thinking on mathematics through educational robotics // IEEE Frontiers in Education Conference (FIE) (Covington, KY: IEEE), 16–19 October 2019. – 1–7. DOI: 10.1109/FIE43999.2019.9028384
Taccle 3 Coding / Portal. Retrieved from http://www.taccle3.eu/en/
